Звуки и буквы. Образование звуков и их классификация

Что такое звук? Что такое буква? Как они соотносятся? Как образуются звуки и какими они бывают?

Звуки

Звуки речи отличаются от всех других звуков тем, что они образуют слова.
Звук является наименьшей основной единицей языка наряду со словом, словосочетанием и предложением. Но, в отличие от них, звук не имеет смыслового значения. Но, именно благодаря звукам мы различаем слова, которые слышим и произносим: дом [дом] и ром [ром] — различие в одном звуке. Звуки создают звуковую оболочку слов и этим помогают отличать слова друг от друга, т.е. выполняют смыслоразличительную функцию. С помощью звуков речи можно превратить одно слово в другое: сук -лук — тук — ток — рок — рот — ром — том — ком -… (при изменении одного звука меняется слово).

Слова различаются:

• количеством звуков, из которых они состоят: ворона (6 звуков) — воронка (7 звуков), спор — спорт;
• набором звуков:
  • различие в одном звуке: лимон [л’имон] — лиман [л’иман];порт [порт] — торт [торт], лук [лук] — сук [сук];
  • различие в нескольких звуках: загар [загар] — забор [забор]; фасоль [фасол’] — пароль [парол’];
• последовательностью расположения звуков: куст [куст] — стук [стук]; нос [нос] — сон [сон];
• звуки в словах могут полностью не совпадать: школа [школа] — учитель [учитель]; карась [карас’] — сом [сом], дом [дом] — хата [хата].

Образование звуков и их классификация.

Звуки речи образуются во время выдоха: выдыхаемая из лёгких струя воздуха проходит через гортань и ротовую полость. Колебаниями воздуха и работой речевого аппарата (гортань с голосовыми связками, ротовая и носовая полости, нёбо, язык, губы, зубы) формируется звук.

В образовании звуков речи участвуют тоны (голос) и шумы.Когда выдыхаемый воздух проходит в гортани через напряженные голосовые связки, что вызывает ритмические колебания связок, возникает голос (тон). Шум образуется в ротовой полости, когда выдыхаемый воздух преодолевает препятствия (щель или смычку), которые образуются нижней губой или языком при их сближении или смыкании с верхней губой, зубами или нёбом.

Когда выдыхаемый воздух без препятствий проходит через гортань между напряженными голосовыми связками и через ротовую полость, которая может менять свою форму, образуются гласные звуки . Они состоят только из голоса, они самые звучные. Если приложить палец к гортани и произнести гласный звук [а], [о], [у], [и], [ы], [э], то можно почувствовать как дрожать голосовые связки. Гласные звуки можно петь.

Если выдыхаемый воздух встречает преграду в ротовой полости, то образуются согласные звуки . В их образовании уже участвует и голос, и шум. Согласные звуки, в образовании которых участвуют голос и шум, называют звонкими . Если в создании звука голос преобладает над шумом, то такие звонкие согласные звуки — сонорные . Глухие звуки создаются только шумом без голоса (голосовые связки расслаблены, не дрожат).

Звуки речи по степени звучности(по количеству голоса и шума):

• гласные: [а], [о], [у], [и], [ы], [э] — в их образовании участвует только голос;
• звонкие:
  • сонорные согласные: [м], [м’], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’], [й’] — голоса больше, чем шума, всегда звонкие, непарные звонкие;
  • шумные звонкие согласные: [б], [б’], [в], [в’], [г], [г’], [д], [д’], [з], [з’], [ж] — шума больше, чем голоса, парные звонкие (в речи иногда используется звонкий звук [ж’]: жюри [ж’ури], вожжи [вож’и]) ;
• шумные глухие согласные: [п], [п’], [ф], [ф’], [к], [к’], [т], [т’], [с], [с’], [ш], [щ’], [х], [х’], [ц], [ч’] — состоят только из шума.

Обратите внимание, что гласные и согласные звуки (звонкие и глухие) различаются степенью участия голоса и шума, по способу образования (встречаются или не встречаются препятствия в ротовой полости при выдыхании воздуха).

Специфическое звучание каждого гласного зависит от объёма и формы ротовой полости - положения языка и губ.

Звучание каждого согласного зависит от работы органов речи. Согласные звуки бывают сонорными и шумные, а шумные — звонкими и глухими в зависимости от участия голоса и шума в их образовании. Согласные различаются также по месту образования шума в зависимости от того, где и какими органами речи образовано препятствие, через которое проходит выдыхаемый воздух (губные, язычные и т.д.).

Согласные звуки делятся на твердые и мягкие . Мягкие звуки отличаются от твердых тем, что при их образовании язык выполняет дополнительное действие: его средняя часть поднимается к твердому нёбу.

Буквы

Буквы – это графические знаки, с помощью которых звуки речи обозначаются при письме. Всего 33 буквы. Полного соответствия между буквами и звуками нет.

Звуки мы произносим и слышим, буквы — видим и пишем.

Точная запись звуков речи называется транскрипцией , обозначается квадратными скобками […]. При записи транскрипции слова надо обозначить каждый звук отдельной буквой, поставить знак ударения, знак мягкости [‘]. Например, корова — [карОва], буква к передает звук [к] , буква р обозначает звук [р] и т.д.

Как соотносятся буквы и звуки?

Буквы называют гласными или согласными потому, что ими обозначают гласные или согласные звуки.

• Все звуки в слове могут соответствовать своей букве: стол [стол] .
• Одна буква может обозначать разные звуки:

  в словах плод [плот], плоды [пладЫ] буква о использована для обозначения звуков [о] , [а] , а буква д — для обозначения звуков [т] и [д] .

• Буквы могут не обозначать звуков:
  • буквы Ь и Ъ не обозначают звуков: молЬ [мол’], сЪезд [сй’эзд] ;
  • при стечении согласных в некоторых словах звуки [в], [д], [л], [т] не произносятся, а буквы пишутся:

    чув ство [ч’Уства], сол нце [сОнцэ], серд це [с’Эрцэ], радост ный [рАдасный’].

• Одна буква может обозначать два звука:
  • буквы е, ё, ю, я в начале слова, после разделительных Ь, Ъ и гласных обозначают по два звука [й’э], [й’о], [й’у], [й’а]. Звуков е, ё, ю, я в русском языке не существует.
  • буквы б, в, г, д, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х для обозначения согласных звуков обозначают либо твердые согласные звуки, либо мягкие: мел — мол .

  Двузначность букв связана со слоговым принципом функционирования русской графики . Сущность этого принципа заключается в том, что в качестве единицы письма и чтения выступает не буква, а , т.е. сочетание букв для обозначения согласного и гласного звуков, где буквы взаимно обусловлены. Слоговый принцип используется для обозначения твёрдости и мягкости согласных, а также при обозначении согласного звука [й].

• Один звук может передаваться разными буквами:

  в словах ц иркуль [ц ыркул’ ], улыбатьс я [улыбац а ] звук [ц ] передается буквой ц и буквами тс (тьс) .

Т.о. в слове может не совпадать количество букв и звуков, их звучание и написание. Между буквами и звуками нет однозначного соответствия. Необходимо различать звуковой и буквенный состав слова .

Всего 33 буквы :

• 10 гласных букв: а, у, о, ы, и, э, я, ю, ё, е ;
• 21 согласная буквы: б, в, г, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ;
• Ь и Ъ знаки, которые не обозначают отдельных звуков.

Звуков — 42 :

• 6 гласных звуков: [а], [о], [у], [и], [ы], [э] ,
• 36 согласных звуков: [б], [б’], [в], [в’], [г], [г’], [д], [д’], [ж], [з], [з’], [й’], [к], [к’], [л], [л’], [м], [м’], [н], [н’], [п], [п’], [р], [р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [ф’], [х], [х’], [ц], [ч’], [ш], [щ’] .

Различие количества согласных букв и звуков связано со способом отражения твёрдости и мягкости согласных на письме.

Звуки обозначаются буквами, но произношение и написание слова при этом могут не совпадать.

Использованная литература:

1. Бабайцева В.В. Русский язык. Теория. 5 — 9 класс: учебник для углубл. изуч. рус.яз. / В.В. Бабайцева. — 6-е изд., перераб. — М. Дрофа, 2008
2. Казбек-Казиева М.М. Подготовка к олимпиадам по русскому языку. 5-11 классы / М.М. Казбек-Казиева. – 4 изд. – М.Ж Айрис-пресс, 2010
3. Литневская Е.И. Русский язык. Краткий теоретический курс для школьников. — МГУ, Москва, 2000, ISBN 5-211-05119-x
4. Светлышева В.Н. Справочник для старшеклассников и поступающих в в вузы/ В.Н.Светлышева. — М.: АСТ -ПРЕСС ШКОЛА, 2011

МАЙСТЕР-КЛАС

На цьому уроці першокласники вивчатимуть букву «С», а допоможуть їм у цьому сонце, сом, сорока, соняшник, сосна та багато інших слів. Вони стануть у пригоді не тільки тому, що учні якраз детально ознайомляться з їхньою першою літерою, із цими словами пов"язані і багато ігор, у які можна пограти на уроці.

О скільки у природи немудро-мудрих літер!

П.Тичина

Мета:

● ознайомлювати учнів із буквою «С», її звуковим значенням; формувати вміння виконувати синтетичні та аналітичні дії зі звуками; вчити читати склади, слова з новою буквою, працювати з анаграмами; удосконалювати навички звукового аналізу слів, уміння читати речення і тексти з вивченими літерами;

● розвивати фонематичний слух у дітей, пізнавальні інтереси, уміння порівнювати, аналізувати, збагачувати словниковий запас учнів, творчі здібності дітей, потяг до дослідництва;

● виховувати бажання вчитися, виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: каса букв, предметні малюнки та звукові моделі до них, зображення казкового сонечка, слайди, аудіокасета або СD-диск «Всесвіт» за медико-педагогічною технологією «ПіснеЗнайка», мультимедійні засоби.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

Вправа «Очікування»

Учитель. Що ви очікуєте від уроку? (Відповіді учнів.)

Дотримання яких правил вам допоможе в цьому?

Усі думки приймаються. Дотримуватись типу уроку. Правило піднятої руки.

Вправа «Дві торбинки»

Учитель. З яким настроєм ви прийшли на урок?

Учні користуються картками Із зображенням смайликів, що відображають емоційний настрій учнів. За бажанням, обґрунтовують свій настрій.

Учитель. У дорогу люди беруть завжди із собою торбинку. У мене є дві торбинки. У «холодну» торбинку (блакитного кольору) я зберу смуток, біль, страх, розчарування, а «теплу», жовтогарячу - відкрию і подарую вам радість, піднесення, інтерес, захоплення добро.

(Учитель демонструє зображення торбинок.)

Що я відчуваю?

Учитель. Сподіваюсь, що ці приємні почуття дійдуть до ваших сердець і здійсняться всі ваші сподівання.

II. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Фронтальне опитування

Яку букву ви вивчили на попередніх уроках? Покажіть, де буква знаходиться у касі?

(Діти знаходять букви на набірному полотні.)

Які звуки позначає ця буква?

Які слова з вивченими буквами ви запам’ятали?

Покажіть у касі букви, що позначають приголосні звуки.

Повторення вивчених букв

Учитель. Подивіться, яке веселе сонечко завітало до нас. На своїх промінчиках воно принесло вам літери. Спробуємо прочитати їх.

Назвіть слова з вивченими звуками.

Деякі слова учні ділять на склади, визначають наголос, називають звуки послідовно.

Гра «Конструктор»

Ни ва

Мо ла

Ли ло

Ми ни

Учитель. З"єднайте склади так, щоб утворилися слова.

За вказівкою вчителя з утвореними словами учні складають речення, записують його на зображенні хмаринки.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Ми з вами вже вивчили певну кількість звуків і букв і кожного уроку перегортаємо наступну сторінку букварика і дізнаємось про українську абетку дедалі більше.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель . Діти, до нас завітав гість. Ім"я його починається на букву, з якою ми сьогодні ознайомимося. А якою буквою, ви дізнаєтесь тоді, коли прослухаєте фрагмент пісеньки.

Прослуховування фрагмента аудіозапису «Всесвіт» по темі «Сонце»

Ми знов, юні друзі, вітаємо Вас,

Послухать цікаві історії час.

Це просто чудово, ми раді безмірно!

Сьогодні історія в нас неймовірна!

А тема розмови і «тепла» й нова:

Про зірку яскраву, що всіх зігріва.

Без неї життя не було б на Землі...

Ну що, здогадались, як звати її?... (Сонечко.)

Учитель. Отже, ми з вами вивчимо звуки [с], [с"] і букву, що їх позначає «С» і «с» (ес). А Сонечко буде спостерігати і скаже нам, хто був найактивнішим на уроці.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

Виділення звуків [с], [с’]

Спить старий сердитий сом.

Сниться йому сьомий сон,

Сонце пестить поплавок,

Сом сопе на весь ставок.

О. Кононенко

Учні впізнають звуки [с]. [с’] у словах вірша, вказують локальне місце їхнього звучання.

Шарада

У цифрі «сім» букву змініть,

Тоді у воді його ловіть. (Сім - сом.)

Послідовне називання звуків у словах сом, сім.

Артикуляція звуків [с], [с"]

Чистомовка

Са-са-са - укусила ніс оса.

Су-су-су - заплету тобі косу.

Си-си-си - води мені принеси.

Сі-сі-сі - вся травичка у росі.

Розгадування ребусів

У назвах яких тварин є звуки [с], [с"]?

Звуковий аналіз слів «рись», «сорока».

Заучування скоромовки напам"ять

Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок - сорок морок.

VI. Осмислення об’єктивних зв"язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі

Ознайомлення з буквою «С».

Розгляд та аналіз форми букви.

Місце в касі

На хвості сорока звістку принесла:

«Невідома буква у Буквар прийшла!»

Засміялось сонце з висоти небес:

«Дивна незнайомка - це є буква "С"».

І. Макота

Учитель. Отже, Сонечко на своїх промінчиках принесло нам нову букву.

Учитель показує картки з великою і малою буквами «С». Учні порівнюють їх за розмірами, формою. Визначають місце букви в касі.

Хвилинка фантазії

Учитель. Що вам нагадує буква «ес»?

Подивіться до небес,

Чи не видно букви «С»?

Буква «С» не стулить віч -

Світить місяцем всю ніч.

А коли приходить ранок,

Округляється серпанок.

І. Січовик

Буква «ес» - як місяць в небі,

Як маленький серпик в полі.

Як окраєць хліба теплий.

Кавуна шматок солодкий.

Л. Андрієнко

Утворення та читання складів

Гра «Чарівна квітка»

За макетом квітки соняшника утворюють і читають прямі й обернені склади.

Лексико-семантична робота

Учитель . Хто знає, чому соняшник має таку назву? (Відповіді учнів.)

Чим соняшник подібний до сонечка? Запам"ятайте, що соняшник завжди повертає голівку за сонцем.

На сонечко я схожий,

І сонечко люблю.

За сонцем повертаю

Голівоньку свою.

Фізкультхвилинка

Сонечко прокинулося, потягнулось. (Діти повільно піднімаються, потягуються.)

У різні боки повернулось. (Руки в боки, повороти.)

Потім весело всміхнулось. (Усміхаються один одному.)

Кругом себе обернулось. (Крутяться кругом себе.)

Стали квіти оживати,

Пташки пісеньки співати. (Розводять руки в сторони.)

Діти стали танцювати,

Миле сонечко вітати. (Діти виконують танцювальні рухи.)

Учитель. Діти, а хто з вас знає, що таке Со­нечко?

Навіщо воно нам? (Відповіді учнів.)

Учитель. А тепер переглянемо слайди та послухаємо про Сонечко пізнавальну пісеньку, яка нам дасть правильні і цікаві відповіді на поставлені запитання.

Перегляд слайдів по темі Сонце.

Це Сонечко любе, що вранці встає,

Всіх лагідно будить, заспать не дає...

А я полюбляю засмагнути влітку....

Без нього не буде ні плоду, ні квітки...

Учитель. Ми щодня бачимо Сонечко, але ніколи не задумувалися про його значення для життя на Землі. Воно неперервно посилає нам на Землю світло і тепло.

Уявіть собі, що Сонце зникне...

Що буде? (Відповіді учнів.)

Учитель. Земля потоне в мороці, в темряві, рослини загинуть. Тварини помруть з голоду. Усе живе на Землі загине, і наша планета вкриється товстим шаром криги.

На щастя, таке не може трапитись.

Сонце - джерело життя на Землі і знаходиться від нас дуже далеко. Щоб до нього доїхати швидким поїздом, то не вистачить життя.

А маленькому промінчику Сонця потрібно всього-на-всього 8 хвилин, щоб спуститися на Землю.

Прослуховування фрагмента аудіозапису «Всесвіт»

А Сонце велике, як наша Земля?

Земля проти Сонця - це просто маля.

Якщо уявить її зернятком злаку,

То Сонце тоді - отакий кавуняка.

Сонце-усього життя джерело.

Учитель. Сонце - краса велетень. Наша Земля порівняно з ним - маленька монета, а місяць у чотири рази менший від Землі, як намистинка.

Сонце - це зірка, одна з численніших зірок Всесвіту, це величезна розжарена куля.

Учені спостерігають за Сонцем через спеціальні сонячні телескопи.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Цікаво, а яка поверхня у Сонця?

Чи є на ньому суша й океани?

Учитель. Учені, які вивчають сонце, кажуть, що його поверхня нагадує кашу, що кипить. Каша кипить. Булькає, фиркає. Тільки це інша каша, газова і дуже гаряча.

І якщо наблизитись до Сонця, то миттєво згориш.

Отже, серед значної кількості планет і зірок, найтепліша і найяскравіша зірка - Сонце.

Прослуховування фрагмента аудіозапису «Всесвіт»

Мільярди вже років у небі палає.

А як воно світло й тепло виробляє?

І як це чудово: горить і горить,

А нам і не страшно, що вибухне вмить...

У сонячних надрах палає ядро,

В нім гази згоряють і лине тепло.

Тож тисячі градусів там на поверхні

Мільйони всередині, в зорянім серці.

На Сонці є плями, а поряд, як в танці,

Виблискують факели й протуберанці.

Далеко летять вони, та до Землі

Дістатись не можуть. Не бійтесь, малі.

Енергія Сонця жене вітер, води

Дарує нам щедрі багатства природи.

А ще, любі, Сонце, крім світла й тепла,

Частиночки-атоми в світ посила.

З них сяйва полярні щораз виникають

І бурі магнітні, що нам дошкуляють.

А іноді місячна куля бува

Землю від Сонця на мить закрива.

І темним стає у Світила лице.

А зветься затемненням сонця оце.

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

З яким словом асоціюється слово «сонце?»

Прослуховування фрагмента аудіозапису «Всесвіт»

А зветься затемненням сонячним це.

Невидимі сонячні барви для нас.

Та колір ховати негоже весь час.

І після дощу, як веселка заграє.

Ми бачимо - сім кольорів воно має.

Учитель. Якщо ми подивимось із Землі, то ми бачимо, що сонечко сходить і заходить. Ви, напевно, думаєте, що Сонце крутиться навколо Землі. А насправді Земля крутиться навколо Сонця і навколо своєї осі. Тому відбуваються зміни пір року, змінюється день на ніч.

Отже, який висновок ми можемо зробити? (Якщо не буде Сонця, тварини і рослини помруть без світла і тепла.)

Вправа-енергізатор «Сонячний зайчик»

Вправа-енергізатор - короткотривала вправа, спрямована на відновлення енергії дітей, відновлення інтересу до заняття і концентрації уваги учасників.

(Учитель говорить дітям, що він спіймав «сонячного зайчика» і пропонує передати його по колу, щоб кожна дитина могла зігріти його своїм теплом. Коли «зайчик» повертається до вчителя, той звертає увагу дітей на те, що за цей час «зайчик», зігрітий теплом дітей, виріс і вже ледве вміщається в долонях. «Зайчика» відпускають, але кожен із дітей ловить частки його тепла.)

VII. Узагальнення і систематизація знань

Робота за підручником

1. Читання букви «С».

2. Розгляд малюнків, звуковий аналіз слів «слон», «сом».

3. Читання складової таблиці, слова «сова».

4. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

(Учитель з"ясовує, чи діти зрозуміли значення утворених і прочитаних слів.)

Усне складання речень із прочитаними словами.

Робота в групах

Об"єднання учнів класу в групи «Червоні» та «Жовті». Завдання для груп: усне складання речень із прочитаними словами.

Читання ланцюжка букв, з яких утворюються слова: сон, ніс, сом, міст. Утворити нові слова з прочитаних букв, вибрати найменше, зробити звуковий аналіз.

Капітани груп наклеюють на дошці картку із відповіддю своєї групи. Пояснюють хід виконання завдання, яке перед ними поставив учитель.

Бесіда за малюнком «У лісовій школі»

Читання слів у колонках

Учні прочитують слова послідовно, а потім виконують вправи за завданням учителя:

Прочитайте слова з буквою «С» у кінці (в середині, на початку).

Прочитайте односкладові (двоскладові) слова.

Прочитайте назви тварин.

Прочитайте назви дерев.

Робота з анаграмами

Учні виконують ці вправи біля дошки з розрізною азбукою, викладаючи слова:

● сосна - насос;

● смола - масло на набірному полотні.

Порядок заміни розташування букв указує хтось із учнів, користуючись «Букварем», або вчитель. Потім ці вправи у згорнутому вигляді виконуються за «Букварем». З"ясовується, що з одних і тих самих букв можна формувати різні слова.

Самостійна робота із самоперевіркою в класі

Робота в зошиті

1. Звуковий аналіз слів: сова, сосна, насос.

2. Написання друкованих літер «С» і «с».

3. Гра «Букви знайомляться».

4. Читання тексту «У лісі».

(Учні підбирають пропущені букви.)

VIII. Підсумок уроку

(Учні розглядають намальовану на сторінках «Букваря» стоногу, називають букви, що позначають голосні та приголосні звуки.)

Учитель. З якою буквою ми познайомилися на уроці?

Який звук позначає буква «ес» у слові «ліс»?

Який звук позначає ця буква в слові «рись»?

Учитель. Діти, Сонечку дуже сподобалось, як ви всі працювали на уроці, але йому вже час, і наостанок воно вам хоче подарувати цікаве завдання. А тепер виконаємо його.

Вправа-енергізатор «Дякую за чудовий урок»

Діти стають у коло. Одна дитина - у центрі. До неї підходить хтось із дітей, тисне руку і говорить: «Я тобі дякую за гарний урок». Обоє залишаються у центрі і тримаються за руки. До них підходить третя дитина, бере за вільну руку першу або другу дитину, тисне її і промовляє: «Я тобі дякую за гарний урок». Отже, група дітей у центрі кола збільшується. Усі тримають одне одного за руки. Коли до групи приєднається остання дитина, необхідно замкнути коло і завершити церемонію безмовним триразовим потиском рук.

Учитель . А завершимо урок фрагментом пісні «Всесвіт».

Прослуховування фрагмента аудіозапису «Всесвіт» по темі Сонце.

Сонце - душа всіх часів і Землі,

Сонце - це світлий художник в імлі.

Усмішка любого Сонця-Ярила

Всіх переконує - в єдності сила!

Сонце - це світло, Сонце - тепло,

Сонце - усього життя джерело.

Використані джерела

1. Всесвіт: Енциклопедія для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів: у 2 ч. / Ю. В. Каверін, О.І. Степаненко, Б. М. Чіп, та ін. - К.: ПП Н. М. Яновська, 2003. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Лист № 1/11-4482 від 27.10.2003 р.).

2. Газета «Розкажи онуку». - 2000. - № 11, листопад. - С. 40.

3. Газета «Розкажи онуку». - 2008. - № 12, грудень. - С. 82.

4. Наказ «Про організацію та проведення експерименту регіонального рівня за темою «Впровадження медико-педагогічної технології «ПіснеЗнайка» у закладах освіти Київської області» від 01.07.2008 р. №262.

5. Програма для середніх загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 кл. - К.: Початкова школа, 2006. - «Українська мова».

Юлія КОВАЛЬЧУК,
учитель початкових класів Соснівської загальноосвітньої
школи І-II ст., Макарівський р-н, Київська обл.
Перша всеукраїнська газета для першого вчителя
«Початкова освіта» № 8 (728), квітень 2014

Эту информацию из справочников я использовала для разработки моего варианта кубиков Зайцева на украинском языке . Мне хотелось, чтобы как можно больше украинской грамматики усваивалось детками на подсознательном уровне во время игр с кубиками. Разумеется, объяснять это дошкольникам не нужно, но знать самим - очень полезно. Сразу становятся понятными отличия кубиков по цветам, размерам, звучанию...

6. Букви я, ю, є на початку складу позначають два звуки: [йа], [йу], [йе]. (Яша, мрія, Юра, твоє) .
Букви я, ю, є після м’якого приголосного звука позначають - один звук. (Люба, пісня) .

Зверніть увагу, що в схемі слова використані наступні позначення:
- для твердого приголосного, = для м"якого приголосного, о для голосного.

ТАБЛИЦЯ ПАРНИХ ДЗВІНКИХ І ГЛУХИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ:

І. Організаційна частина.

Ось дзвінок сигнал подав -
до роботи час настав.
Ось і ми часу не гаймо,
а урок свій починаймо.

II. Актуалізація опорних знань.
- Який звук ми вивчали на попередньому уроці? (звук [в])
1. Гра «Хто більше».
- Назвіть слова, у яких чується цей звук на початку, в середині, в кінці. (По рядах)
(1-ряд: Вова, Валя, вовк, ведмідь, весна, веселий, великий, виходити, викликати …;
2-ряд: Іван, Варвара, мавпа, кавун, нова, червона, повіває, злякався…;
3-ряд: Іванов, Жашків, острів, знайшов, читав, казав, писав…)
2. Гра «Віднови слова».
На набірному полотні виставлені слова без перших літер
…іна …они
…ван …ова
- Ведмедик написав учням лісової школи слова. Прибіг вовчик і витер перші букви в словах. Давайте допоможемо ведмедикові відновити слова.
- Чому в словах першої колонки вставили велику літеру? (Це імена людей)
- Коли ми пишемо велику букву? (В іменах людей, на початку речення)
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку, мотивацій навчальної діяльності учнів.
- Сьогодні в гості до нас прийшла гостя. Ім’я її починається на букву, з якою ми сьогодні ознайомимося. А якою, дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.
Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа –
В них таке смачненьке м"ясо...
Вовку-брату я сестричка,
А зовуть мене... (лисичка).
- Отже, ми з вами вивчимо звуки [л], [л"] і букву, яка їх позначає на письмі. Якщо ми це засвоїмо, то перегорнемо наступну сторінку букварика і знатимемо більше і краще. А Лисичка буде спостерігати і скаже нам, хто був найактивнішим на уроці.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
а) Гра «Впіймай слово».
- Виділити звуки [л], [л"] з вивченого раніше вірша.
Літом ластівка літає,
Ластів "ят малих навчає:
«Не лінуйтесь, ластів"ята,
Вчиться літечком літати,
Бо, як літо відлітує,
Ми за море помандруєм».
(Діти визначають найбільш поширені в ньому звук, відносять їх до приголосних, зіставляють артикуляцію твердого і м"якого звуків).
б) Гра «Правильно вимовляй »
Попарна вимова:
[л] [л"]
ложка ліжко
лайка лійка
лад лід
лото літо
ледачий лінь
- До голосних чи приголосних віднесемо дані звуки?
- Визначте спосіб позначення звука [л] фішкою. ()
- Визначте спосіб позначення фішкою звука [л"]. ()
в) Розпізнавання звуків у словах: малий, лівий, сосни, легенда, літо, мило, Леонід, зелений, стіл, зірка. (Діти показують фішки)
(З метою підсилення слухової уваги і загострення фонематичного слуху вчитель може включити слова, у яких дані звуки відсутні).
г) Самостійний добір учнями слів з [л], [л"] , визначення місця звука у дібраному слові.
- Назвіть квіти, у назвах яких є звуки [л], [л"]. (Лілія, волошка, фіалка, гладіолус, кали, лотос, сальвія, флокси).
- У якій позиції знаходиться звук [л], [л"]?
д) Заучування чистомовки:
Ла-ла-ла - молоко (пила)
Ло-ло-ло - їдемо в (село)
Лу-лу-лу - купили ми (пилу)
Ли-ли-ли - липку (полили)
Лі-лі-лі - рученьки (малі)
ж) Аналітико-синтетичні вправи зі звуками [л], [л"] :
- Утворіть склади з поданих звуків:
[л], [а] - ла,
[л], [і] -лі,
[л], [е] - ле,
[Л], [о] - льо,
[л], [у] - лу.

IV. Фізкультхвилинка.
Пісня "Лисичка" з танцювальними рухами.
Я Лисичка, я сестричка
Не сиджу без діла,
Я гусятка пасла,
Полювать ходила.

А сьогодні у неділю
Треба відпочити,
Свою хатку гарнесенько
Треба прикрасити.

А щоб краща, а щоб краща
Була моя хатка,
Треба піти у лісочок
Квіточок нарвати.

III. Ознайомлення з буквою "Л", її алфавітною назвою.
- Лисичка принесла з собою нову букву.
1. Розгляд та аналіз форми букви. Визначення місця букви в касі.
- Порівняйте малу і велику букви. Чим вони відрізняються?
(Лише розміром).
2. Заучування вірша. Пошук схожості з навколишніми предметами.
Має Петрик капелюха,
Натягнув на самі вуха.
Капелюх - як буква "ел".
Не забудь її тепер. (Л.Андрієнко)
(Буква «ел» ще схожа на лапки кішечки, на рушник, який висить на гвіздку, на гірку)
3. Побудова звукових моделей слів – малюнків в зошиті "Супутник Букваря. Від А до Я".
4. Написання друкованих літер" Л" і "л" в зошиті "Супутник Букваря. Від А до Я".
5. Утворення та читання складів .
- Лисичка принесла вам у подарунок чарівну квітку. Просить вас утворити і прочитати склади.

VI. Робота за "Букварем" (с. 38-39) .
1. Читання букви "Л".
2. Розгляд малюнків. Звуко - складовий аналіз слів: малина, лимон.
3. Читання складової таблиці.
(Учні читають склади по горизонталі, по вертикалі, ланцюжком.)
4. Утворення й читання слів з розрізнених складів (малина, лимони, ловили).
5. Читання колонок слів з орієнтацією на виділені злиття та наголос.
(Вчитель звертає увагу на те, що від зміни наголосу змінюється значення сло¬ва (мала - мала). Учні складають речення з цими словами.)
6. Гра "Встав букви". Учні допомагають лисичці прочитати слова: лас-тівка, лелека.
7. Виконання логічної вправи.
(Учні виділяють у слові ластівка злиття ла, у слові голуб - лу, в слові лелека - ле, у слові лисиця –ли).
Фізкультпауза.
а) Гра "День-ніч".
На слово "Ніч" діти заплющують очі і показують на предмет, вказаний вчите¬лем, що є у класі. На слово "День" - - учні розплющують очі і дивляться, чи правильно показали. Вправу повторити 2-3 рази.
б) Гра "Маятник" (для відпочинку м"язів шиї).
8. Робота над загадкою.
- Відгадайте загадку Лисички:
Пензлик бігає охоче:
Раз мазочок, два мазочок…
Ось пелюстка і листочок,
Ось доріжка і грибочок.
Ось хатинка, ось діброва,
Ось…Картина вже готова…
А картину - знає кожен -
Створює для нас …(Художник)
9. Розгляд ілюстрації (с. 39). Бесіда за змістом малюнка
- Чи можна діток на малюнку назвати маленькими художниками? Чому? (На мою думку…)
- Лисичка дуже любить свою букву і звуки, які вона позначає . Тож для лисички кажіть більше слів з [Л].
- Що малювали хлопчик і дівчинка? (кораблика і хвилі, ялинку)
- Чим вони малювали? (Олівцями, пензликом і фарбами)
- Яким кольором малював кожен? (голубим, зеленим)
- Які дії виконує хлопчик, дівчинка? (хлопчик - сидить, думає, дивиться. оцінює …; дівчинка: стоїть, фарбує, старається, думає…)
- Що потрібно робити, щоб стати художниками?) (Вчитися, старатися, знати, вміти…)
10. Читання речень з "Букваря" (с. 39).
- Прочитайте перше речення. Про кого в ньому говориться?
- Прочитайте друге речення. Як звали хлопчика?
- Прочитайте третє речення. Подумайте, яку букву треба вставити у "віконечко".
- Прочитайте ще раз усі речення. Що любили робити діти?
VII. Робота в зошиті "Супутник Букваря. Від А до Я" (с. 24). (Читання пірамід слів і речень сильнішими учнями в парах.
Індивідуальна робота з слабшими учнями.)

ЛИ Н ЛИ ЛА
ЛИ В МИ ЛА
ВІ Л МА ЛА
ВО ЛИ НАЛИ ЛА
ВИ ЛИ ЛАМА ЛА
VIII. Підсумок уроку.
- Яку букву ви сьогодні вивчали?
- Які звуки вона позначає?
- Прочитайте вивчені букви. Які з них позначають голосні (приголосні) звуки?
- Який звук позначає буква «ел» у словах ялинка і корабель?
- Знайдіть у букварі слова, в яких ця буква позначає твердий звук, звук [л"].
- Прочитайте ланцюжок букв а, и, і, о, у, в, л, м, н.
- Лисичка пере¬коналася, що ви вмієте гарно працювати.
А найактивнішими на уроці були …

Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 приголосні. Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання розташованих у гортані голосових зв’язок.

Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (наприклад, язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

[б], [в], [г], [г], [д], [д"], [ж], [дж], [з], [з"], [де], [де], [й], [к], [л], [л"], [м], [н], [н], [п], [р], [р"], [с], [с"], [т], [т"], [ф], [X], [ц], [ц"], [ч], [ш].

Запам’ятайте графічні засоби позначення м’якості приголосних:

А) м’який знак (ь): [бат ко] батько, [вожд"] вождь, [воловйй] вольовий;

Б) літери я, ю, є: [р"аст] ряст, [л"убйсток] любисток, [сйн"с] синє;

В) літера і: [л"іто] літо, [д"іти] діти, [річка] річка, [д"н"іпро] Дніпро.

Зверніть увагу! Усі м’які звуки, крім [й], мають тверді відповідники та утворюють із ними пари за твердістю – м’якістю: [д] – [д"], [т] – [т"], [л] – [л"] тощо. Порівняйте: [тин] тин – [т"ін"] тінь; [лин] лин – [л"ін"] лінь; [раса] раса – [р"аса] ряса; [рад"] радь – [р"ад] ряд; [л"із] ліз – [л"із"] лізь. Як видно, за цією ознакою слова теж можуть розрізнятися лексичним і граматичним значеннями.

А) губні: [б], [п], [в], [м], [ф];

Б) шиплячі: [ж], [док], [ч], [ні];

В) задньоязикові: [ґ], [к], [х];

Г) гортанний [г].

Ці звуки лише перед голосним [і] тазрідкапередголосними [а], [е], [у] можуть бути пом’якшеними (напівм’якими). На це вказують букви і, я, є, ю, наприклад: [в"ітамі"ни] вітаміни, [веч"ір] вечір, [зб"1ж":а] збіжжя, [к"увёт] кювет. Не забувайте, що пом’якшені є відтінками твердих звуків.

Таким чином, в українській мові є 22 тверді й 10 м’яких приголосних звуків.

Зверніть увагу!

Існують словесні формули1, які полегшують запам’ятовування класифікації приголосних звуків:

Зверніть увагу! Літера ї ніколи не позначає м’якості приголосного звука, тому що стоїть або на початку слова ([йіжак] їжак), або після голосного ([круйіз] круїз). Якщо займає позицію після приголосних (зокрема губного, [р] та кінцевого префікса), то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і трактувати попередній звук як твердий: [солоувйі] солов’ї, [п"ірйіна] пір’їна, [рсРзтзд,]роз’їзд.

Б) глухі (складаються тільки з шуму): [к], [п], [с], [с"], [т], [т"], [ф], [х], [ц], [ц"], [ч], [ш].

[т], [г] – [х]. Вони розрізняють лексичне значення слів: казка – каска, ґава – кава, плід – пліт, гриб – грип. При швидкому мовленні парні звуки артикулюються нечітко, тому й виникають труднощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук (дзвінкий чи глухий), визначають орфографічним правилом чи з’ясовують за словником.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

В українській мові 11 співвідносних пар приголосних за дзвінкістю – глухістю:

Дзвінкі б г г Д д’ ж 3 з’ ДОК ДЗ дз

Глухі п X к т т’ ш с с’ ч п ц’

Зверніть увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має.